Новий підхід у лікуванні жінок з атрофічним кольпітом

Новий підхід у лікуванні жінок з атрофічним кольпітом

В.А. Товстановська, А.Б. Прилуцька, А.І. Прилуцький, Є.В. Коваль. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ // Журнал «Здоров’я жінки», №8 (84)/2013. ISSN 1992-59.

За результатами проведеного дослідження встановлено високу терапевтичну ефективність препарату Далмаксін при атрофічному кольпіті та зменшення тривалості лікування в порівнянні з поширеними лікарськими препаратами того ж призначення, його гарну переносимість, що дозволяє широко застосовувати даний препарат у гінекологічній практиці.

Ключові слова: атрофічний кольпіт, лікування, Далмаксін.

На теперішній час головне місце в симптомокомплексі клімактеричних порушень посідає проблема пов’язаних із віком урогенітальних розладів, які негативно впливають на якість життя жінки в постменопаузі.

Частота поширеності вікових урогенітальних розладів у жінок коливається, за даними різних авторів, від 30 % до 40 % [1, 2].

Прогресивне збільшення частоти розвитку урогенітальної атрофії з віком пов’язують із розвитком, на тлі естрогенового дефіциту, незворотних вікових метаболічних змін у м’язах, слизовій оболонці, судинних сплетіннях піхви, сечового міхура і сечовивідного каналу, а також у м’язах та зв’язках малого таза. Внаслідок цього відбувається різке стоншення слизової оболонки піхви, припинення проліферативних процесів у вагінальному епітелії, зменшення продукції глікогену епітеліальними клітинами, зменшення кількості або повне зникнення лактобацил, підвищення вагінального pH [2–

4].

Проблема лікування урогенітальних розладів є неоднозначною. Акцент ставиться на замісну гормонотерапію (ЗГТ). Вибір типу ЗГТ для лікування урогенітальних розладів є індивідуальним і залежить від віку пацієнтки, тривалості постменопаузи, головних скарг, а також від наявності абсолютних та умовних протипоказань [1, 3, 4].

Досить часто для призначення ЗГТ існують протипоказання з боку як екстрагенітальної, так і генітальної патології [2–4], що свідчить про необхідність застосування альтернативного лікування урогенітальних розладів, що, своєю чергою, сприятиме збереженню працездатності та гідної якості життя жінок пери- і постменопаузального віку.

Мета дослідження: вивчення ефективності лікування атрофічного кольпіту препаратом Далмаксін.

Матеріали та методи. Для досягнення цілей дослідження було обстежено 52 пацієнтки з атрофічним кольпітом, яких, залежно від лікування, було розділено на дві групи: перша – 22 жінки, яким проводили місцеве інтравагінальне лікування за загальноприйнятою методикою із застосуванням естрогенвмісного препарату – овестин; друга – 30 жінок, яким проводили місцеве інтравагінальне лікування препаратом Далмаксін. Вік хворих був у межах від 50 до 65 років.

Усі пацієнтки були комплексно обстежені з використанням клініко-лабораторних, ультразвукових (УЗД), кольпоскопічних, онкоцитологічних, мікробіологічних методів досліджень.

Оцінку суб’єктивних скарг хворих проводили за такими параметрами:

•       печіння і свербіж у піхві;

•       наявність виділень із піхви;

•       характер виділень.

Під час огляду вагінальної частини шийки матки, стінок піхви та вульви, оцінювали колір і рельєф слизової оболонки, розміри та глибину виразкового дефекту, стан прилеглих тканин, наявність і характер виділень, ступінь епітелізації дефекту слизової оболонки.

Пацієнткам II групи проводили лікування препаратом Далмаксін у формі супозиторіїв, що містять 0,2 г тіотриазоліну. Препарат призначали по 1 супозиторію вагінально протягом 14 днів. У разі повної епітелізації дефектів лікування припиняли.

Використання Далмаксіну при атрофічному кольпіті невипадкове. Активною речовиною препарату Далмаксін є тіотриазолін, який протягом багатьох років успішно застосовували в лікуванні багатьох захворювань. Завдяки цілому комплексу клінічних ефектів, а саме: протизапальному, антиішемічному, мембраностабілізуючому, імуномодулюючому та регенеративному, препарат Далмаксін знайшов широке застосування в гінекологічній практиці.

При вагінальному введенні Далмаксін чинить місцеву протизапальну дію, відновлює мікроциркуляцію вагінальної стінки, зменшуючи прояви гіпоксії, перешкоджає виникненню склеротичних процесів стінки піхви, прискорює загоєння ран і виразок слизової оболонки піхви і шийки матки.

Ректальне застосування препарату Далмаксін дозволяє досягти:

•       системного протизапального ефекту;

•       поліпшення мікроциркуляції в органах малого таза;

•       стабілізації мембрани гепатоцитів, що зменшує прояви цитолітичного синдрому (виходу амінотрансфераз та інших компонентів із гепатоцитів у кров).

Також при ректальному введенні препарат Далмаксін чинить анаболічну дію – збільшує вміст білка в сироватці крові і тканинах, тим самим пришвидшує репаративні процеси.

Для оцінки ефективності лікування атрофічного кольпіту результати повторного клініко-лабораторного й мікробіологічного контролю порівнювали з показниками до початку лікування.

Результати дослідження і їх обговорення. Під час аналізу клінічних проявів атрофічного кольпіту у пацієнток I і II груп різниці в скаргах не виявлено (р> 0,05). Вісімнадцять (81,8 %) хворих I групи та двадцять п’ять (83,3 %) II групи висували скарги на свербіж, печіння в області вульви і піхви. Десять пацієнток (45,5 %) I групи та одинадцять (36,7 %) II групи висували скарги на сухість у піхві та диспареунію.

Мікробний пейзаж піхви у хворих на атрофічний кольпіт, %

 

Шість пацієнток (27,3 %) I групи та сім (23,3 %) II групи висували скарги на рецидивні гомогенні виділення сіро-білого кольору. Ці симптоми могли мати різний ступінь вираженості та тривалості.

При обстеженні хворих обох груп на атрофічний кольпіт до лікування виявлено атрофію слизової оболонки піхви, вогнищеву гіперемію шийки матки, легку травматизацію слизової оболонки під час дослідження за допомогою дзеркал і дефекти слизової оболонки піхви.

Слід зазначити, що в обстежуваних пацієнток з атрофічним кольпітом визначалися представники як анаеробної, так і аеробної неспецифічної умовно-патогенної флори (малюнок), але ступінь обсіменіння мікроорганізмами був нижчим за критичний рівень 10⁵ мікробних тіл (МКТ) на 1 мл виділень.

Оцінюючи ефективність місцевої терапії, було встановлено перевагу терапевтичного ефекту лікування препаратом Далмаксін (II група) (р <0,05) у порівнянні з місцевим застосуванням естроген-вмісного препарату овестин (I група). Уже на 3-ю добу терапії відмічено зникнення скарг на диспареунію, свербіж і печіння в ділянці вульви та піхви, зменшення обсягу вагінальних виділень у 25 пацієнток II групи (83,3 %) у порівнянні з I групою – 9 пацієнток (40,9 %). Повна епітелізація виразкових дефектів спостерігалася на 7-10-й день лікування у 27 жінок II групи (90 %) у порівнянні з 15 пацієнтками I групи (68,2 %).

На підставі суб’єктивних симптомів і відчуттів, а також об’єктивних даних, отриманих у процесі клінічного дослідження, відзначено високий клінічний ефект, добру переносимість та відсутність побічної дії препарату Далмаксін.

Висновки.

1.    На підставі проведеного дослідження встановлено високу терапевтичну ефективність препарату Далмаксін при атрофічному кольпіті, скорочення тривалості лікування в порівнянні з естрогенвмісними препаратами для місцевого застосування.

2.    Далмаксін можна успішно застосовувати в жінок менопаузального віку, зокрема тим, хто мають протипоказання до призначення синтетичних естрогенвмісних препаратів.

3.    Завдяки протизапальному, антигіпоксичному та регенеративному ефектам застосування препарату Далмаксін при атрофічному кольпіті сприяє швидкому згасанню симптомів захворювання, запобігає ускладненням у вигляді склерозування стінок піхви та значно покращує якість життя пацієнток.

4.    З огляду на все перераховане вище можна з упевненістю рекомендувати даний препарат для широкого використання в гінекологічній практиці.

Відомості про авторів.

Товстановська Валентина Олександрівна – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 13; тел.: (044) 235–31–16 Прилуцька Алла Броніславівна – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 13; тел.: (044) 235–31–16 Прилуцький Олександр Іванович – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 13; тел.: (044) 235–31–16 Коваль Євген Вікторович – Національний медичний університет імені О.О.

Богомольця, 01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 13; тел.: (044) 235–31–16

Література.

1.    Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативна гінекологія. Керівництво для лікарів. 3-є вид., перероб. і доп. – М.: МІА, 2003. – 560 с.

2.    Запорожан В.М., Ермоленко Т.О., Лавриненко Г.Л. Комплексне лiкування атрофiчного вагiнiту у жiнок в постменопаузi // Репродуктивне здоров’я жінки, 2004. – № 1 (17) – с. 3-5.

3.    Есефідзе Ж.Т. Клініка, діагностика і лікування атрофічного вагініту в постменопаузі //РМЖ, 2001. -Т. 9, с. 370-373.

4.    Байрамова Г.Р., Прилепська В.Н. Сучасні принципи діагностики і лікування запальних захворювань геніталій // Вісник Російської асоціації акушергінекологів, 2006., с. 103-104.